Стасенко А.В.
Головний фахівець Департаменту економіки та цінової політики НАК “Нафтогаз України”
АНАЛІЗ ПЕРСПЕКТИВ ТА ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ НА ШЛЯХУ РЕФОРМУВАННЯ НАФТОГАЗОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ
Нафтогазовий комплекс є однією з найважливіших складових економіки України, що у визначальній мірі забезпечує як функціонування усіх інших галузей, так і ступінь добробуту нашого населення. Саме від стану справ у нафтогазовому комплексі значною мірою залежить розвиток промисловості, сільського господарства, сфери послуг, комунального господарства України, а у кінцевому рахунку – рівень розвитку суспільства та якість життя наших співвітчизників.
Нафтогазова галузь – найважливіша складова паливно-енергетичного комплексу України, запорука енергетичної безпеки та незалежності держави. НАК “Нафтогаз України” є провідним підприємством її паливно-енергетичного комплексу. Структурна перебудова галузі в нових ринкових умовах та залучення інвестицій у нафтову та газову промисловість – це основа діяльності, на яку покладена важлива місія забезпечення потреб побутових та промислових споживачів у паливно-енергетичних ресурсах, а також надійний транзит газу та нафти до країн Центральної та Західної Європи.
Найбільш впливовими факторами, що формують енергетичну сферу держави, можна визначити такі:
– наявність ресурсів палива, їх доступність та обсяги
– вартість палива і економічна доцільність використання того або іншого виду
– вартість технологій, яка використовується для генерування енергії
– конкуренція між різними виробниками енергії
– екологічні вимоги, які висуває суспільство і держава до виробника енергії
– реалізація політики енерго- та ресурсозбереження
– вимоги забезпечення енергетичної безпеки економіки держави для максимального зменшення негативного впливу можливих зовнішніх і внутрішніх економічних та політичних подій.
На сьогодні день в Україні відсутня національна комплексна енергетична політика, що має передбачити визначення і ухвалення на державному рівні пріоритетних напрямків та шляхів прискореного розвитку галузей ПЕК і механізмів подолання загроз національним інтересам у сфері енергетики, державне регулювання та контроль взаємовідносин між виробниками, постачальниками і споживачами енергетичних ресурсів з метою гарантування необхідного рівня енергозабезпечення та енергетичної безпеки держави.
На теперішній час розвиток паливно-енергетичних галузей України характеризується хаотичністю, непередбачуваністю, відсутністю злагоджених між собою стратегій та пріоритетів, недосконалістю правового поля. Прийняті програми розвитку окремих галузей є неузгодженими між собою і, у значній мірі, застарілими, а Національна енергетична програма України, яка затверджена у 1996 р., мало відповідає реальним потребам сьогодення.
Ситуація, в якій опинився нафтогазовий комплекс України, значною мірою обумовлена відсутністю виваженого послідовного підходу до реформування об’єктів ПЕК та формування ринкового середовища у цій сфері, а також неузгодженістю процесів реформування в енергетиці з процесами реформування економічних відносин, які відбуваються нині в Україні.
Неефективне використання палива і енергії в економіці країни, що відображається у високому рівні енергоємності ВВП, який у 3-8 разів перевищує аналогічний показник для промислово розвинених країн. Крім того, висока зношеність основних фондів підприємств ПЕК, низький технічний та технологічний рівень устаткування, невирішеність проблем ресурсозбереження та екологічності підприємств гостро ставлять потребу їх широкомасштабної реконструкції та переоснащення комплексу.
Крім того, розвиток ситуації на світовому ринку нафти та нафтопродуктів, безумовно, має прямий вплив на внутрішній ринок України. Ринок України є повністю залежним від поставок російської нафти, експортне мито на яку залежить від цін на нафту на світовому ринку. Тому будь-які коливання світової кон’юнктури впливають на ціну на українському ринку. Іншою загрозою для нашої держави є те, що за сприятливої кон’юнктури на світовому ринку російські компанії надають перевагу експорту нафти та нафтопродуктів на зовнішній ринок, ніж збуту їх в Україні. Така ситуація загрожує встановленням дефіциту на внутрішньому ринку. Фактично єдиним засобом убезпечення національного споживача від різких коливань цін на нафтопродукти є створення в Україні резервних запасів нафти та нафтопродуктів.
Проблеми ж видобувних підприємств посилювались в результаті державного регулювання вартості газу для населення та бюджетних установ, тобто вартість залишалась незмінною з 1999 року, але протягом цього часу було введено ПДВ на газ власного видобутку і декілька разів підвищувались тарифи на постачання та транспортування газу споживачам України. Зазначені зміни у тарифному регулюванні здійснювались згідно методики НКРЕ за рахунок зменшення закупівельної ціни газу для видобувних підприємств, що разом із збільшенням собівартості видобутку газу призвело до падіння прибутковості видобувних підприємств. Та незважаючи на недостатній рівень державного фінансування геологорозвідувальних робіт та дефіцит власних коштів, викликаний як високим рівнем податкового тиску так і значними втратами від реалізації газу населенню, бюджетним установам та енергетичним підприємствам, Компанії вдається забезпечувати належний рівень фінансування заходів спрямованих на нарощування сировинної бази.
Попри існуючи проблеми сьогодення Компанія приділяє значну увагу міжнародному співробітництву. Спільно з ВАТ “Газпром” та консультантами опрацьовано механізм передачі єврооблігацій НАК “Нафтогаз України” в рахунок погашення заборгованості за раніше поставлений, але не оплачений російський природний газ.
Проводиться робота з виконання Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про стратегічне співробітництво у газовій галузі та Договору між НАК “Нафтогаз України” та ВАТ “Газпром” про створення підприємства “Міжнародний консорціум з управління і розвитку газотранспортної системи України”.
Здійснювалися заходи спрямовані на забезпечення укладення відповідних доповнень до Контракту між НАК “Нафтогаз України” та ВАТ “Газпром” про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України та період з 2003 по 2013 роки від 21 червня 2002 року. У травні поточного року підписано Додаткову Угоду між НАК “Нафтогаз України” та ВАТ “Газпром” на 2003-2004 роки до Контракту від 1 липня 2002 року Ь 1Д-ПСГ про обсяги та умови закачування природного газу в підземні сховища, зберігання, відбору та його транспортування на період до 2013 року.
Підписання у 2001-2002 роках низки міжурядових Угод стабілізувало взаємовідносини України та Російської Федерації в газовій сфері. Укладено довгострокові контракти між НАК “Нафтогаз України” та ВАТ “Газпром” про обсяги та умови транзиту російського природного газу територією України, а також про зберігання російського природного газу в ПСГ України до 2013 року. Вони гарантують безперебійність транзиту природного газу до європейських держав територією України, збільшення обсягів транзиту газу на експорт, забезпечення компенсації нерівномірностей поставок у “пікових” температурних режимах, а також стабільність поставок природного газу в Україну.
Державна політика міжнародного співробітництва в нафтогазовому комплексі повинна здійснюватися у наступних напрямках:
1. Створення сприятливих умов для інтеграції економіки України у світову економіку на рівноправній і взаємовигідній основі та ліквідації дискримінаційних обмежень на торгівлю з Україною в цілому
2. Забезпечення доступу до ринків інвестицій в енергетичні і транспортні галузі західних країн та недискримінаційного доступу до енергетичних ресурсів Сходу, справедливих умов транзиту нафти та газу.
3. Забезпечення державної політичної підтримки програм диверсифікації постачання енергетичних ресурсів та розвитку експорту енергетичного обладнання і послуг.
4. Входження в існуючі міжнародні системи енергетичної безпеки.
5. Активізація співробітництва зі світовим товариством у напрямку участі в міжнародних програмах і проектах з питань забезпечення енергетичної та екологічної безпеки енергозбереження, впровадження ринкових відносин в енергетиці.
Поруч з цим, негативною тенденцією галузі є зростання собівартості одиниці товарної продукції. Загальні причини збільшення собівартості пов’язані з введенням в експлуатацію нових потужностей, зміною порядку нарахування амортизації по свердловинах (Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємства” та Постанови КМУ від 15.02.02 р. Ь 145), зростанням вартості матеріально – технічних ресурсів тарифів на електроенергію, ростом цін на технічне обладнання і обслуговування виробничого процесу, збільшенням нормативного розміру оплати витрат на відрядження.
Мобілізуючи усі наявні фінансові ресурси Компанії вдалось суттєво покращити стан розрахунків за приоритетними зобов’язаннями – платежами до державного бюджету та розрахунками за туркменський газ.
З метою упорядкування механізмів корпоративного управління виконується Програма посилення корпоративного впливу на відкриті акціонерні товариства з газопостачання та газифікації, у статутному фонді яких Компанія має незначний пакет акцій. Збільшується кількість представників НАК “Нафтогаз України” в спостережних радах відкритих акціонерних товариств по газопостачанню та газифікації.
У грудні 2002 року було укладено договір з міжнародною консалтинговою компанією “КПМГ” щодо трансформації функцій стратегічного та операційного планування в НАК “Нафтогаз України”. Вже сьогодні з урахуванням найкращого світового досвіду компанією “КПМГ” було проведено діагностику Компанії, здійснено аналіз сильних та слабких сторін діяльності НАК “Нафтогаз України”, визначено зовнішні ризики та можливості Компанії (SWOT – аналіз). Відповідно до місії НАК “Нафтогаз України”, яка встановлена Указом Президента України від 25.02.98 р. Ь 151 “Про реформування нафтогазового комплексу” компанією КПМГ спільно з фахівцями Компанії було визначено зміст та концептуальна мета діяльності НАК “Нафтогаз України”: стати в інтересах акціонера і працівників дорогою та ліквідною в міжнародному масштабі вертикально інтегрованою нафтогазовою компанією, яка відповідально ставиться до забезпечення енергетичної безпеки споживачів.
Основні результати в рамках співпраці з компанією “КПМГ-Україна”, а саме стратегічний план, методології стратегічного та операційного планування мають бути отримані вже у найближчому майбутньому.
У той же час перед Компанією поставлені завдання, які необхідно вирішувати і над чим потрібно ще багато працювати, і це перш за все – розроблення програми реформування та розвитку галузі, що здійснюється на основі вже розроблених та затверджених програм, зокрема: Національної програми “Нафта і газ України до 2010 року”, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.96 року Ь 1141; Програми ТСтворення та організація виготовлення бурового, нафтогазопромислового, нафтопереробного устаткування та техніки для будівництва нафто- і газопроводів з науковою частиною на період до 2010 року”, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.99 р. Ь 2245; Концепції функціонування та розвитку Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, схваленої спостережною радою НАК “Нафтогаз України” (протокол засідання від 13.08.01 Ь 8) та надання до Кабінету Міністрів України листом від 01.09.01 Ь 36/4-94.
Крім того, в НАК “Нафтогаз України” на виконання договору з провідною консалтинговою компанією КПМГ “Про надання консультаційних послуг з питань бізнесу”, розроблений та знаходиться на узгодженні стратегічний план Компанії, який являється програмою реформування та розвитку НАК “Нафтогаз України”.
На даний час колективом НАН України і Мінпаливенерго також продовжується робота над “Енергетичною стратегією України на період до 2030 року”. Її розробка частково фінансується НАК “Нафтогаз України” в частині питання розвитку нафтогазового комплексу.
Фахівцями НАК “Нафтогаз України” підготовлені і передані Інституту газу НАН України розділи, що стосується розвитку галузі на період до 2030 року в частині геологорозвідувальних робіт, нарощування сировинної бази видобування нафти і газу в Україні, можливої динаміки річних обсягів видобутку нафти і газу. Ці розділи входять до першої редакції “Енергетичної стратегії України на період до 2030 року”.
Завдання Президента та Уряду України, Національної програми “Нафта та газ України до 2010 року”, зобов’язують нас забезпечити стабільне постачання споживачам України природного газу, нафти та продуктів їх переробки. Ми також повинні розширювати нашу ресурсну базу та виробничі потужності, пам’ятаючи, що розвиток нафтогазової галузі є запорукою економічної могутності нашої держави та статку майбутніх поколінь.
Належна реалізація завдань, поставлених перед Компанією, можлива тільки в умовах конструктивної співпраці НАК “Нафтогаз України” та всіх органів державної влади. Такий висновок зумовлено тим, що виробничий розвиток та стабільне постачання вуглеводнів нерозривно пов’язані з необхідністю у достатньому обсязі фінансувати поточні витрати та капітальні вкладення Компанії, що в сьогоднішніх складних умовах надмірного податкового тиску та обмеження рівня цін на продукцію Компанії є надзвичайно складною задачею.
Таким чином основним завданнями Компанії в розрізі реформування нафтогазового комплексу України можна вважати такі:
По-перше, оптимізація податкового навантаження на підприємства НАК “Нафтогаз України” шляхом проведення відповідної роботи спрямованої на прийняття законів, які дозволять:
– зберегти у 2004 році діючий порядок оподаткування на додану вартість операцій з надання послуг з перевезення вантажів транзитом через територію України, ввезення та реалізації природного газу на митну територію України, який отримано у відповідності до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних угод України;
– скасувати рентну плату за транзит природного газу територією України;
– скасувати рентну плату за транзит нафти територією України;
– диференціювати розмір рентних платежів за нафту та природний газ в залежності від геологічних умов видобутку вуглеводнів та його рентабельності.
По-друге, важливим напрямком діяльності Компанії має стати робота з відповідними органами державної влади спрямована на встановлення цін та тарифи на товари та послуги, що надаються підприємствами Компанії, які б забезпечили повне відшкодування собівартості їх виробництва та належне фінансування капітальних вкладень , що є необхідними для забезпечення сталого розвитку нафтогазової галузі.
По-трете, на підприємствах НАК “Нафтогаз України” має бути здійснена ціла низка економічно виважених та організаційно обгрунтованих заходів спрямованих на збільшення доходів від реалізації товарів та послуг Компанії, скорочення товарно-матеріальних запасів та непродуктивних витрат, що дозволить переломити негативну тенденцію зменшення прибутковості Компанії.
Дієвими засобами для цього мають стати оптимізація цінової політики задля довгострокового стимулювання попиту, скорочення виробничих витрат, впровадження нових виробничих технологій, оптимізація ремонтної політики, реалізація надлишкових основних засобів, скорочення адміністративних витрат шляхом оптимізації організаційної структури та автоматизації управління. Особливо важливим є підвищення ефективності фінансового контролю над витратами.
На завершення хочу висловити сподівання, що завдяки упорядкуванню механізмів корпоративного управління, напруженій та продуктивній співпраці підприємств та структурних підрозділів Компанії, вона зможе виконати в повному обсязі завдання, які поставлені перед нею Президентом України, Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України.
